Громадська організація «Крила» протягом березня-червня реалізувала проєкт «Сіль землі: Микита Шаповал». Головною метою якого є формування спільного культурно-історичного ландшафту через призму постаті Микити Шаповала.

Вислів «сіль землі» характеризує кращих людей свого часу. Таким був Микита Шаповал – уродженець Донеччини, громадський, член уряду УНР, політик, літератор, лідер української еміграції у Чехії, один із засновників соціологічної науки.

Завдяки краєзнавцям і активістам Ім’я Шаповала шанується на Донеччині, в селі де він народився створений шкільний музей і до 2022 року щорічно ініціювались заходи до дня народження.  На жаль, інформація про відомого діяча з Донеччини не дісталась до широкої аудиторії в Україні.

Більшу частину життя Микита Шаповал був в епіцентрі політичних подій і вів боротьбу на благо нової та вільної України. Увага до його діяльності і досягнень є надзвичайно актуальною в наші часи, де проглядаються певні паралелі з подіями минулого століття.

Сьогодні Україна виборює свою незалежність, а мільйони переселенців інтегруються в життя інших громад. Ми аналізуємо досвід життєвого шляху  героя проєкту від перших проявів жаги до навчання, формування світогляду, боротьби за свої погляди до діяльності на еміграції й визнання на міжнародній арені.

В цій публікації ми ділимось результатами й досягненнями проєкту, що вдалося зробити за короткий проміжок трьох місяців.

Значну частину роботи за проєктом зайняли дослідження і підготовка до друку першої в Україні книги, виданної за матеріалами життєпису Микити Шаповала.

В архівах, з текстами працювала  Анжела Савченко – фахівчиня проєкту. Вона змогла зробити зовнішню оцінку всіх бібліографічних матеріалів і зробила акценти на маловідомих фактах в біографії Микити Шаповала, що відгукувались в серці слухачів лекцій і читачів її сторінці фейсбук.

В книгу «Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи» увійшли дитячі спогади, листи з родиною, окремо опрацьовані старі ілюстрації, додана велика кількість приміток, є розділ з сучасними фотографіями.

Два репринтних видання «Шлях», засновником якого був Микита Шаповал свідчать про його модернові погляди й дають уявлення про тренди в культурному середовищі тих часів.

Найбільш вагомою для проєкту стала частина життя в еміграції, про цей період життя Анжела Савченко пише.

«Замість слів – конкретні справи. Десятки тисяч українських емігрантів, завдяки Микиті Шаповалу й заснованому ним Українському Громадському Комітету, одержали можливість переїхати до Чехословаччини з Австрії, Польщі, Румунії, отримати дах над головою, працю, можливість навчання, іменні стипендії».

Готуючи друковані матеріали ми паралельно налагоджували комунікацію з зацікавленою аудиторією.

Зустріч наживо пройшла в Черкаській обласній бібліотеці ім. Василя Симоненка .

Активно співпрацювала з нами Кам’янська дитяча літературна студія «Брость». Учні студії прочитали частину книги про юнацтво і обговорили свої враження.

«Студійці та їхні батьки згадували окремі епізоди непростого дитинства Микити Шаповала, страждання його багатодітної родини. Дивувалися, як у таких складних життєвих обставинах герой не загубився, не зневірився, а зміг розвинути природні здібності й стати видатною особистістю в історії України. Його жага до знань і справжній талант зробили свою справу. Найкращим учнем закінчив Петрово-Маріїнську школу, потім 2-класну міністерську в Комишуватій, а згодом лісову школу в Кремінній, де почав зазначати відмінності між українцями та росіянами. Учасники заходу звернули увагу на те, як Микита Шаповал постійно вказував, що і в його родині, і в рідному селі Сріблянка Бахмутського повіту на Донеччині все було україномовним: “У Сріблянці… була чиста, гарна, пахуща українська мова”. Проте, сам Микита, як і його однокласники, тоді не задумувалися над тим, що вони українці, “у народних школах не вчили історії народу”.

Однак, наш герой зізнається, що “божевільно любив читати книжки”, а вчительку сприймав як істоту “неземну”. “Читання “Кобзаря” зробило в убогій хаті цілу революцію”.

Особливу увагу діти й дорослі звернули на те, що фактор освіти змінив індивідуальність Микити Шаповала, зробив його інакшим. Тепер він відрізнявся від своїх односельців і рідних тим, що вони нічого не знали, а він розумів, яке це “щастя щось знати”.

Книга Микити Шаповала перевертає наше бачення Донецького краю, спростовує міфи, знайомить з реальною картиною, підтверджує, що історія краю була свідомо спотворена, допомагає повернути його втрачену ідентичність.» – відгук про захід на сторінці студії.

До дня народження Микити Шаповала, 8 червня, учні Кам’янської дитячої літературної студії «Брость» спланували і провели другий захід – літературно-музичну зустріч для громади міста, місцевих мешканців та переселенців.

Детальніше про роботу протягом проєкту і результати ділимось в відеопрезентації.

Виданні протягом проєкту матеріали будуть розповсюджені серед бібліотек і окремих, дотичних до теми, установ в Україні і Чехії.

Ми розраховуємо на міжнародну співпрацю за темою діяльності в еміграції Микити Шаповала і тішимось, що напрацювання за проєктом “Сіль землі” зможемо використати в наступних етапах популяризації соляної спадщини Сходу України.

Новинами проєктів, заходів та ініціатив ми ділимось на сторінці https://www.facebook.com/KrylaNGO

---

«Сіль землі». Розвиток соціальних зв’язків між ТГ і ВПО, формування спільного культурно-історичного ландшафту і громадянського суспільства через призму постаті Микити Шаповала – українця з Донеччини, державника, вимушеного емігранта» відбувається в межах реалізації проєкту ZMINA 2.0 “Субгранти для культурних проєктів” фонду ІЗОЛЯЦІЯ за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «ЦПГА «Крила» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та фонду ІЗОЛЯЦІЯ.