Сіль прославила місто Соледар на весь світ. Тут знаходиться єдине туристичне місце України на глибині 300 м. Підземна слава соляної шахти з її унікальними залами та об’єктами затьмарює, звичайно, все інше в місті. Але й на поверхні мандрівники знайдуть для себе багато цікавого, особливо, зацікавлені промисловим туризмом.
Наявність у Бахмуті пластів кам’яної солі спонукало Гірниче відомство затратити близько 15 000 рублів на більш детальне дослідження соляних покладів Бахмутського повіту. Бурові роботи біля села Брянцівки дали позитивний результат, і свердловиною було виявлено декілька пластів кам’яної солі, з котрих нижні становили значну потужність. У 1881 році введена перша соляна копальня – «Брянцевская копь».
Усього в т. зв. дореволюційний період на родовищі було закладено 11 рудників, три з яких продовжують працювати в даний час (№ 1, № 7, № 8). Село Брянцівка згодом перетворилося на промислове мiсто робітників-«соляникiв» Карло-Лібкнехтівськ (на честь діяча німецького робітничого руху і одного зі засновників Компартії Німеччини), а згодом – у місто (1965 р.). Постановою Верховної Ради УРСР 1991 р. місто Карло-Лібкнехтівськ перейменовано на місто Соледар.
Найголовнішою пам’яткою соляної шахти № 1‑3 м. Соледара є розташований на глибині 288 метрів у Брянцівському пласті лікувально-туристично-розважальний комплекс. На 160‑метровій глибині у відпрацьованих соляних галереях шахти діє музей солевидобутку. Поруч з ним знаходиться функціонуюча церква.
Сіль знайшла своє місце не лише в назві, але й в офіційній символіці міста Соледар – у гербі та на прапорі.